РЕЗОЛЮЦІЯ
ІІІ Конгресу освітян Донеччини
«ОСВІТА ДОНЕЧЧИНИ:
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ»
Щодо національних та європейських векторів оновлення системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної та післядипломної освіти області, узгодження позицій і спільних дій представників різних її ланок з питань реалізації регіональної програми розвитку освіти «Освіта Донеччини в європейському вимірі. 2017-2020 роки»
Беручи до уваги сучасні державні та регіональні нормативні документи в галузі освіти (Закони України: «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про вищу освіту», «Про охорону дитинства»; проект нового Закону України «Про освіту», укази Президента України від 25 червня 2013 року №344/2013 «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року», 12 січня 2015 року №5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», «Дорожню карту освітньої реформи (2015 – 2025)», Концепцію «Нова українська школа»; розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 21 червня 2016 року №498 «Про стратегію розвитку Донецької області на період до 2020 року»), які вимагають докорінного реформування освітньої системи в Україні щодо структури, кадрів та їхнього професійного розвитку, умов праці, управління і фінансування, змісту освіти;
Ураховуючи спрямування освітніх реформ на побудову суспільства освіченого загалу з вільним доступом до якісної освіти впродовж життя, головною метою якої є всебічний розвиток конкурентоспроможної, успішної людини ХХІ століття, «максимальне розкриття й розвиток її розумових і творчих здібностей, забезпечення її успішної соціалізації у постійно змінюваних умовах життєдіяльності на основі загальнолюдських цінностей, норм і вимог, встановлених Конституцією і законами України, сприяння розвитку громадян, готових до свідомого суспільного вибору, діяльності в умовах відкритого суспільства заради примноження інтелектуального і культурного потенціалу українського народу та забезпечення сталого людського розвитку в Україні» (Проект Закону України «Про освіту», робоча версія);
Зважаючи на те, що в контексті «перезавантаження» освіти Донеччини необхідною є докорінна зміна її парадигми; пошук та вироблення нової гнучкої, динамічної моделі системи якісної, конкурентоспроможної, доступної освіти Донецької області з громадсько-державним управлінням на засадах децентралізації, новим компетентнісноорієнтованим змістом освіти та наскрізним процесом виховання, із педагогікою партнерства й педагогічними працівниками – «аґентами змін», із ефективним моніторингом якості освіти – відповідно до запитів особистості, вимог сталого інноваційного розвитку громади, суспільства, економіки, європейських вимірів і стандартів;
педагогічна спільнота вважає за необхідне:
1. Підтримувати державні освітні реформи відповідно до нових нормативних документів.
2. Забезпечити виконання регіональної програми розвитку освіти «Освіта Донеччини в європейському вимірі. 2017 – 2020 роки» шляхом реалізації програмних проектів за такими стратегічними напрямами:
I. Управління та інституційний розвиток.
II. Зміст освіти.
III. Здоров’я та безпека.
IV. Виховання на цінностях сталого розвитку.
V. Інтеграція в європейську спільноту.
3. Відповідно до сучасної законодавчої бази, на основі пріоритетів регіональної програми розвитку освіти «Освіта Донеччини в європейському вимірі. 2017 – 2020 роки», визначити завдання щодо реформування системи освіти області за всіма її ланками у 2017-2018 н.р. та забезпечити їх виконання з урахуванням загальних компонентів державної системи освіти та специфіки регіону залежно від географічних і національно-етнічних особливостей, традицій, потреб і можливостей населення.
4. На основі аналізу результатів обласного моніторингу результативності роботи методичних служб області за 2016-2017 н.р., спланувати роботу щодо підвищення рівня активності, результативності, конкурентоспроможності, готовності до здійснення реформи освітянських спільнот міст, районів, об’єднаних територіальних громад області.
5. Удосконалити систему визначення рейтингу результативності роботи методичних служб області.
6. Використовувати результати моніторингових досліджень облІППО щодо якості знань учнів 11 класів, річного оцінювання, статистичні звіти щодо ЗНО та ДПА як інструмент для своєчасної корекційної роботи й досягнення позитивних результатів.
7. Проводити цілеспрямовану підготовку педагогів до впровадження інноваційних методик/технологій викладання, зміни формату спілкування учнів, учителів та батьків; упровадження проектної роботи та навчання через діяльність, реалізації реформи початкової школи.
8. Забезпечити інтеграцію науки, методичного і психологічного супроводу, практичної педагогічної діяльності та громадських освітніх ініціатив для формування нової ІТ-екосистеми освітнього простору Донеччини.
9. Сприяти впровадженню системної організаційно-методичної, консультативної, просвітницької роботи з поміж освітян, батьків, громадськості щодо можливостей забезпечення варіативності освітніх маршрутів для осіб з особливими потребами та навчання упродовж життя за умови надання визначеного спектра супровідних послуг.
10. Сприяти реалізації в освітньому процесі навчальних закладів регіону проектів «Безпечна школа України»; «Мій світ без дискримінації», “Вчимося жити разом” щодо практичного впровадження завдань здоров’язбережувальної освіти.
11. Активізувати діяльність щодо розширення мережі «Шкіл сприяння здоров’ю» як інноваційної форми навчального закладу та відпрацювати нові виховні системи, технології щодо формування ціннісного ставлення до здоров’я, формування здоров’язбережувальної компетентності у дітей та педагогів.
12. Продовжити роботу щодо проектування та удосконалення моделі психолого-педагогічного супроводу суб’єктів навчально-виховного процесу з урахуванням ситуації в регіоні, потреб конкретного освітнього середовища, запитів суспільства, цінності кожної дитини на засадах сучасних науково-теоретичних розробок щодо діяльності психологічної служби системи освіти.
13. Оновлювати й удосконалювати системи ранньої поетапної діагностики різних видів обдарованості, таланту дітей і молоді (зокрема, на основі ІКТ); виявлення, відбору та адресного психолого-педагогічного супроводу обдарованої молоді в умовах інтеграції формальної, неформальної та інформальної освіти; спеціалізовані освітні програми для задоволення освітніх потреб обдарованих учнів.
14. Систематично працювати над підвищенням результативності участі обдарованих дітей і молоді у Всеукраїнських учнівських олімпіадах, турнірах, конкурсах через відновлення роботи базових олімпійських шкіл на базі освітніх округів міст і районів, удосконалення роботи літніх шкіл для обдарованої молоді та започаткування роботи обласної очно-дистанційної школи для обдарованих учнів.
15.Використовувати активні форми роботи, що передбачають самостійну або спільну діяльність, набуття дітьми та учнівською молоддю соціального досвіду; сприяють формуванню національної свідомості, критичного мислення, ініціативності, творчого підходу до справи, відповідальності за свої дії та вчинки; громадській, волонтерській діяльності, соціальним практикам, пошуковій, дослідницькій та проектній діяльності.
16. Спрямувати педагогічну діяльність на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного вчителя, на впровадження досягнень передового і новаторського педагогічного досвіду.
17. Впроваджувати українознавчий компонент у систему діяльності учителів-філологів Донеччини.
18. Проводити цілеспрямовану підготовку педагогів до викладання нового навчального предмета «Громадянська освіта» у 2018-2019 н.р.
19. Забезпечити належний науково-методичного супровід учителів природничо-математичного циклу з метою розвитку їх професійних компетентностей та професійного вдосконалення.
20. Здійснювати заходи для підвищення ефективності діяльності шкільних бібліотек через урізноманітнення та впровадження нових послуг і продуктів; автоматизацію бібліотечних процесів шкільного інформаційно-бібліотечного центру як потребу сучасної освіти.
Отже, учасники ІІІ Конгресу освітян Донеччини впевнені, що реалізація визначених завдань стане ефективним чинником на шляху до реформування освіти регіону та розбудови нової української школи.